Моя «Сказка, рассказанная в субботу» вышла в январском номере украинского журнала для детей «Ангелятко»:
На галявині ніде було яблуку впасти. Всі щільно оточили когось, і ведмежа нічого не могло розгледіти. − Дайте подивитися хоч одним оком, − канючила стара Зайчиха. − Не кожного дня гостей з Місяця зустрінеш. «Зелені ведмежата! − збагнув ведмедик. − Прилетіли‑таки!»
− Він дуже рідкісний, − сказав дядько Лось. − Такий білий і блискучий. Ведмедик протиснувся вперед і нарешті зміг роздивитись дивного прибульця. Білий, гладенький, і напевно, холодний − хтозна, яка в них там температура на Місяці, може, там навіть улітку бурульки висять! От би такого друга − білого‑білого, великого й доброго.
− Його Холодильником звати! − сказала Лисиця Нора. Так начеб сама бувала на Місяці.